-
1 непрямий
( про докази тощо) circumstantial, collateral, implied, indifferencet, indirect, ( про висновок тощо) inferential, ( про доказ) probable -
2 inferable
-
3 inferential
-
4 inconclusive
adj1) недоказовий, непереконливий; неостаточний (про висновок тощо)2) не доведений до кінця, незавершений* * *aнедоказовий, непереконливий, який не приводить до результатів -
5 inconclusive
adj1. не доведений до кінця, незавершений2. недоказовий, непереконливий; неостаточний (про висновок тощо); безрезультатний- inconclusive ballot голосування, що не дало певних результатів- inconclusive discussion обговорення, що не дало результату; безрезультатна дискусія- inconclusive meeting зустріч, що не принесла результату; безрезультатна зустріч- inconclusive talks переговори, що не дали результату- inconclusive vote голосування, що не дало результату- the ballot is inconclusive голосування не дало результату -
6 report
1. n1) доповідь; повідомлення; звітa report on smth. — доповідь (звіт) про щось
weather report — метеорологічне зведення, бюлетень погоди
to present (to submit) a report — подати доповідь (звіт)
2) звістка, повідомлення (у пресі тощо)first-hand report — повідомлення з перших рук, повідомлення очевидця
3) військ. донесення; рапорт; доповідь4) запис судових рішень5) pl збірник судових рішень6) чутка, поговірthe report goes — ходить чутка, кажуть
7) репутація, слава8) табель успішності (тж report card)9) звук вибуху (пострілу)report centre — військ. пункт збирання донесень
2. v1) повідомляти; розповідати; описувати, змальовуватиit is reported from Canada — з Канади повідомляють; б) кажуть
it is reported that we are to have a new teacher — кажуть, що у нас буде новий учитель
2) робити офіційне повідомлення; робити офіційний висновок; доповідати; подавати звіт3) військ. доповідати, повідомляти4) складати звіт; звітувати; давати репортаж5) працювати репортером (кореспондентом)6) передавати почуте7) скаржитися (на когось); висувати обвинуваченняto report smb. to the police — поскаржитися на когось у поліцію
8) висловлювати свою думку (про — on, upon, of)to report well (badly) on smb. — добре (погано) говорити про когось
9) з'являтися, прибувати (кудись — to, для чогось — for)to report to one's unit — військ. з'явитися у свою частину
report out — а) повернути матеріал (проект тощо) з несхвальним відзивом; б) повернути з поправками і доповненнями (про законопроект)
to report progress — а) повідомляти про стан справ; б) припиняти дебати щодо законопроекту; в) відкладати (щось)
* * *I n1) доповідь; повідомлення; звіт ( для преси)progress report — доповідь про досягнуті результати /про хід роботи/; ; кoмп. проміжний звіт
weather report — бюлетень погоди; повідомлення ( у пресі)
first-hand report — повідомлення очевидця; вiйcьк. повідомлення; рапорт; доповідь; запис судових рішень; pl збірник судових рішень ( law reports)
2) поголос, чутки3) репутація, слава5) звук вибуху, пострілуII v1) повідомляти; розповідати; описувати; робити офіційне повідомлення, висновок; доповідати; представляти звіт; вiйcьк. доповідати4) скаржитися ( на кого-небудь); виставляти обвинувачення; (on, upon, of) відзиватисяto report on /upon, of/ smb; smth — відзиватися про кого-небудь, що-небудь
5) з'являтися ( де-небудь), прибувати ( ку-ди-небудь)6) (to) підкорятися; знаходитися в підпорядкуванні або у віданні -
7 gather
1. n1) збір; урожай; (те, що) зібране2) pl складки, зборки2. v1) збирати; знімати2) збиратися, скупчуватися3) рвати (квіти)4) піднімати, підбирати (з землі, підлоги)5) накопичувати, скупчувати; нагромаджуватиto gather speed — збільшувати швидкість; набирати швидкості
6) робити висновок, дійти висновку8) морщити (лоб тощо)9) мед. наривати10) друк. добирати аркушіgather in — підбирати, збирати
to gather oneself (together) — зібратися з силами; взяти себе в руки
to gather one's wits — зібратися з думками; збагнути
to gather heart — піднестися духом; кріпитися, мужатися
to gather the ball — спорт. заволодіти м'ячем
* * *I n1) те, що зібрано; збір, урожай2) pl зборки, складки3) aвт. сходження передніх коліс у планіII v1) збирати (речі, юрбу); збиратися, скупчуватися3) (тж. gather up) піднімати, підбирати (із землі, з підлоги)4) кутатися ( у що-небудь); притискати, пригортати до себе5) нагромаджувати, накопичувати; нагромаджуватися, накопичуватися, скупчуватися; поступово набувати (яких-небудь якостей, властивостей)to gather volume — підсилюватися (про звук, голос)
6) робити висновок, доходити до висновку8) наривати (нaпp., про фурункул)9) пoлiгp. підбирати аркуші -
8 draw
1. n1) тяга2) витягування; вихоплювання3) принада (для глядачів); окраса програми4) розм. провокаційне запитання (зауваження)5) жеребкування; лотерея; жереб; виграш6) молодий пагін7) амер. шухляда (комода)8) спорт. нічия, гра в нічию9) басейн (ріки)10) амер. лощина2. v (past drew; p.p. drawn)1) тягти, тягнути; волочити; волокти2) підсувати; підтягувати3) привертати, притягувати; збирати4) наближатися, підтягуватися5) натягати; витягувати6) привертати (увагу)7) висмикувати, виривати8) відбирати, відокремлювати, вибирати9) спорт. скорочувати відстань, наздоганяти; наближатися10) спорт. зводити внічию12) одержувати (відповідь, інформацію)14) здобувати, діставати15) втягувати, вдихати16) розгорятися18) цідити, націджувати22) очищати, злущувати лузгу23) креслити, малювати; рисувати25) складати, накреслювати (проект тощо)draw away — відводити, відволікати
draw down — опускати (штору); викликати (гнів); затягуватися (цигаркою)
draw off — знімати, стягувати (чоботи тощо); відтягувати, відводити (військо); відступати, відволікати (увагу)
draw on — натягувати, надівати; наближатися, підходити; наставати
draw out — витягувати; розтягувати; подовжувати (ся); виводити (військо); викликати на розмову; примусити заговорити
draw over — тех. переганяти, дистилювати
to draw breath — передихнути, перевести дух
* * *I [drxː] n1) тяга; витягування, витаскування; вихоплювання; aмep. затягування ( сигаретою)2) те, що подобається, приваблює глядачів; принада3) провокаційне зауваження, провокаційне питання; той, хто намагається спровокувати співрозмовника на необережне зауваження; той, хто допитується, випитує; той, хто легко піддається на провокацію; той, хто легко проговорюється, обмовляється; базіка4) жеребкування; лотерея5) витягнутий жереб; виграш6) молодий пагін, пагін солодкої картоплі7) aмep.; дiaл. висувний ящик комода8) cпopт. гра внічию, нічия9) aмep. розвідна частина мосту11) aмep. лощина12) рикошет (у біліарді; тж. draw shot)13) тex. прокатка ( металу)II [drxː] v1) (drew; drawn)2) тягти, волочити; тягтися, волочитися3) (near, close, etc.) підсувати; підтягувати; наближати; (near, close, etc.) підсуватися; підтягуватися; наближатися; (to, toward, into, etc.) переміщати, пересувати ( в яке-небудь положення); (to, toward, into, etc.) переміщатися, пересуватися ( в яке-небудь положення)4) натягувати; витягувати; натягуватися; витягуватися— витягуватися, спотворюватися (напр, про обличчя); (straight, erect) витягатися, випрямлятися; випростуватися5) залучати, привертати; збирати (аудиторію, слухачів); приваблювати глядачів, слухачів; мати успіх; cпopт. відтягувати на себе ( супротивника) (тж. draw in, draw off)6) витягати (цвях, карту з колоди); висмикувати, виривати ( зуб); вихоплювати ( зброю); добувати ( руду)7) примусити діяти, говорити; вивести з рівноваги; зондувати, прощупувати; провокувати8) відбирати, відділяти; виділяти, вибирати9) cпopт. (on, upon) наганяти, наздоганяти; скорочувати віддаль, розрив10) cпopт. зводити, закінчувати внічию; не отримувати переваги 211) затягувати, запинати або відкривати, розсовувати (занавіску, фіранку)12) отримувати (відповідь, підтвердження); добувати (відомості, інформацію); черпати ( натхнення); мати, отримувати, діставати ( урок); тягти, кидати ( жереб); здійснювати жеребкування; тягти, витягати ( лотерейний квиток)13) кapт. виманювати, витягувати ( козирі)14) отримувати (зарплату, відсотки)15) брати ( гроші з рахунку)16) викликати (сльози, оплески); викликати, накликати (лихо, нещастя; тж. draw on, draw upon, draw down)17) втягувати, вдихати (повітря; тж. draw in); мати тягу (про трубу, піч); тex. всмоктувати ( про повітродувку)18) розгорятися ( про вогонь); розкурюватися (про сигару, цигарку)19) забирати вітер ( про вітрило)20) притягувати ( про магніт)21) відводити ( воду); осушувати ( болото); cпeц. відводити, відбирати ( струм); осушуватися, піддаватися осушуванню ( про болото)22) цідити, націджувати (пиво е т. п.; тж. draw off); наповнювати ( посудину); спорожняти ( посудину)23) виснажувати ( ґрунт); ссати24) пускати ( кров); брати ( кров на аналіз); відтягувати ( гній); призводити до дозрівання ( нариву)25) настоювати (чай, трави); настоюватися (про чай, трави)26) виловлювати ( рибу); проходити річку ( з бреднем); ловити ( дичину); прочісувати ( ліс)28) відокремлювати від лушпиння, лузги; очищати ( зерно)29) миcл. (звич. after, on) переслідувати ( дичину) по запаху, іти по запаху (про собаку; тж. draw on)30) миcл. виганяти; витягувати (лисицю, борсука) з нори31) cпopт. переводити ( м'яч)32) мop. мати ( яку-небудь) осадку ( про судно)33) метал. тягти, волочити; розплющувати; кувати34) метал. відпускати ( сталь)35) в'язати, стягатиIII [drxː] v(drew; drawn)1) малювати; представляти, зображувати, змальовувати2) креслити, викреслювати (тж. draw out)3) проводити (лінію, риску; тж. draw out)4) проводити (порівняння, паралель)5) складати, накидати (проект; тж. draw out, draw up)6) to draw on smb for smth виписувати тратту на чиє-небудь ім'я на певну суму -
9 фундаменталізм
ФУНДАМЕНТАЛІЗМ - у найзагальнішому значенні - це переконання, що існує деяка тверда основа, на якій має ґрунтуватися розуміння реальності, істини, добра, Бога. Відповідно можна говорити про різновиди Ф. - метафізичний, епістемологічний (пізнавальний), етичний, культурний (цивілізаційний, національний), релігійний. У філософії переконаність в існуванні деякої незмінної основи реальності, істини та моралі виявляється у визнанні того, що розум здатний сформулювати єдиноправильні критерії, на основі яких ми можемо відрізнити реальність від видимості (ілюзії), істину від хиби, добро від зла О. скільки в даному разі визнають, що існують деякі абсолютні критерії реальності, істини, моралі (абсолютні цінності), то замість терміна "Ф." іноді застосовують слово "абсолютизм". У середземно-європейській філософській традиції філософський Ф. з'явився як протидія релятивізму - погляду, за яким різниця між реальним і видимим (тим, що тільки здається реальним), істиною і хибою, добром і злом відносна. Відносність критеріїв реальності, істини, добра позначають терміном "релятивізм". У Давній Греції речниками релятивізму були софісти. Платон вбачав своє завдання у тому, щоб протидіяти релятивізму, тому його філософія і послугувала одним із найважливіших джерел філософського Ф. у середземно-європейській філософській традиції (яка в XX ст. стала об'єктом критики Гайдеггера). Продовженням цієї платонівської традиції була епоха Просвітництва з її вірою у здатність розуму знайти надійні критерії для розрізнення реального і нереального, істини та хиби, добра та зла. Якщо Платон і Декарт подають версію раціоналістичного Ф., то британські емпірики стали засновниками емпіричного Ф., продовження якого маємо у позитивізмі та логічному позитивізмі. Абсолютизм в етиці знайшов підтримку з боку феноменології (Шелер). У друг. пол. XX ст. філософський Ф. зазнав серйозної критики з боку філософського постмодернізму (Деррида, Дельоз, Фуко, Рорті та ін.), але крайні версії постмодернізму поновили стару загрозу - загрозу релятивізму. Тому значна група сучасних філософів прагне вибрати середню позицію між Ф. і релятивізмом (Бернстейн та ін.). Іноді термін "Ф." застосовують для позначення культурного релятивізму; говорять, напр., не тільки про релігійний Ф., а про культурний, національний і т.п. У такому разі суть культурного (цивілізаційного, етнічного, національного) Ф. полягає в тому, що із правильного твердження про те, що різні світорозуміння і цінності (моральні, політичні, правові) закорінені в культурній самобутності етносів, націй, цивілізацій та епох, роблять висновок про виняткову унікальність різних культур та їхню неспівмірність. Таким чином, з культурного Ф. випливає релятивізм: якщо наше розуміння реальності, істини, добра є наслідком певних культурних традицій, то воно радикально різне у різних культурах, і кожна з цих культур може претендувати на єдино вірне світорозуміння. Ф., отже, знаходиться в опозиції до універсалізму, а не до релятивізму. Одним із різновидів цього культурного релятивізму є т. зв. лінгвістичний релятивізм, суть якого полягає в тому, що семантика різних мов фактично є неспівмірною (звідси теза про принципову неможливість адекватного перекладу текстів). Негативні суспільні наслідки культурного Ф. (релятивізму) полягають у тому, що з нього слідує неможливість взаєморозуміння між етносами, націями, цивілізаціями, а отже, визнається, що способом їхнього співіснування є конкуренція, напруга і конфлікт. Складність взаємин між культурним Ф. і універсалізмом полягає в тому, що універсалізм (утвердження загальнолюдських цінностей) здатний сам приховувати культурний Ф. - намагання мислити цінності саме своєї цивілізації чи нації як універсальні. Такий універсалізм, отже, не схильний поважати культурну різноманітність світу, культурну самобутність інших цивілізацій та націй; навпаки, він прагне нав'язувати свої цінності та способи життя іншим культурам. Саме з цим пов'язана критика європоцентризму та культурних аспектів ідеології глобалізму. Так само за критикою національного Ф. (який часто змішують з націоналізмом або національним егоїзмом) може приховуватися стратегія ослаблення поцінування національної самобутності якоїсь нації, аби (в умовах конкуренції культур) в такий спосіб сприяти культурній експансії іншої нації. У такому разі т. зв. "інтернаціоналізм" (або "справжній універсалізм", чи космополітизм) насправді сам є прихованою формою національного Ф. Саме таке спрямування мала критика укр. націоналізму ("буржуазного націоналізму") в СРСР; в оновлених формах И здійснюють також в сучасній Україні. Більшість сучасних філософів не приймають апі радикальних форм універсалізму (з їхньою зневагою до самобутніх культур), ані крайніх форм культурного Ф. - з їхнім твердженням про неможливість існування загальнолюдських цінностей, про неспівмірність культур та неможливість взаєморозуміння між ними. Виправданою є поміркована позиція, яка поєднує необхідні елементи універсалізму з поміркованими формами культурного релятивізму Що стосується релігійного Ф., то суть його полягає не стільки в твердженні про те, що дана релігія є єдино правильною (це характерне для більшості релігійних вірувань), скільки у погляді, що дана конкретна релігія повинна бути основною (фундаментом) всіх цінностей - моральних, політичних, правових. Звідси слідує заперечення будь-якої автономії індивідів (зокрема їхнього права триматися будь-яких релігійних вірувань або не триматися жодних), різних сфер діяльності (моралі, науки, освіти, мистецтва, права, політики тощо) та установ. У такому разі релігію мислять як основу політики, права тощо, заперечуючи (в радикальних формах релігійного Ф.) навіть їхню відносну автономію. Можуть існувати поміркованіші та радикальніші форми релігійного Ф.В. Лісовий -
10 tag
1. n1) висячий кінчик (чогось); кінець, що теліпається2) амер. ярлик, етикетка, бирка3) кінець кабелю4) металевий наконечник шнурка (на черевику)5) петля; вушко6) стрічка, бант; китичка (як прикраса)7) pl аксельбанти8) кінчик хвоста (тварини)9) смужка пергаменту з висячою печаткою10) закінчення, завершення; заключна частина11) висновок, епілог; кінець репліки; заключні слова актора; мораль12) заяложена цитата13) кучерява фраза; красне слівце14) приспівtag day — амер. день збирання коштів для якогось фонду
to a tag — точнісінько, тютілька в тютільку
2. v1) навішувати ярлик (бирку); наклеювати етикетку2) з'єднувати, зв'язуватиto tag smth. together — зв'язувати щось
3) припасовувати наконечник (петлю, вушко)5) прикрасити (промову); уставити дотепне слівце; блиснути цитатою6) нанизувати (думки тощо)1) мазати (у грі)8) зрізати збиту вовну (з вівці)tag after, tag along — іти назирці
* * *I n1) вільний, кінець, що бовтається; висячий кінчик (чого-н.); to cut the tags off the rug зрізати бахрому з постілки2) ярлик, етикеткаa tag with a price on it — ярлик з ціною, цінник; повістка або повідомлення про штраф
parking tag — повістка про штраф за порушення правил стоянки; обч. ознака, мітка, маркер, тег ( елемента даних)
3) cпeц. кабельний наконечник5) петля, вушко6) стрічка, бант (як прикрас; pl аксельбанти)8) кінчик хвоста ( тварини); жмут вовни, що звалялася ( вівці)10) кінець, завершення; заключна частина; висновок, епілог; кінець репліки; заключні слова актора; мораль11) пишна фраза; червоне слівцеone of his favourite tags — одне з його улюблених слівець; затерта цитата ( old tag) [ див.]
Latin tag — затерта латинська цитата; афоризм
12) приспів13) квач (гр)14) cпeц. мічений атом••II vto a tag — тютілька в тютільку, один в один
1) наклеювати або навішувати ярличок, етикеткуto tag a car — наклеїти (звичн. на вітрове скло) повістку про штраф за порушення правил стоянки; обч. привласнювати, приписувати мітку; позначати, маркірувати; cпeц. мітити ( атом); надавати наконечник
2) (after, behind) переслідувати (кого-н.), йти (за ким-н.); he tagged after /behind/ her every time she went out for a walk усякий раз, коли вона виходила погуляти, він йшов за нею по п'ятах3) з'єднувати, зв'язувати (звичн. tag together)4) розцвічувати ( мову); блиснути цитатою, увернути розумне слівцеto tag one's speech with jokes — пересипати ( свою) мову жартами; нанизувати (слова, рими, думки); додавати
5) салити, осалить ( у грі) -
11 view
1. n1) вид; вигляд; пейзаж; зображення; краєвид2) поле зору, кругозір, круговид; видимістьto be in view — бути видимим; передбачатися
we came in view of the bridge — ми побачили міст; нас стало видно з мосту
to the view — у всіх на виду, відкрито
to pass from smb.'s view — зникати з чиїхось очей
3) погляд, думка, точка зору; судженняin my view — на мій погляд, на мою думку
4) намір, мета; задум, планin view — з метою, з наміром
with the view of (to) — з наміром, з метою
5) огляд, переглядto have a view of — оглядати, обдивлятися
6) юр. огляд присяжними місця злочину7) аспект, сторона, вид8) резюме, огляд, висновок9) зовнішність, зовнішній виглядin view of — зважаючи на щось, через щось
with a view to preventing (to prevent) a catastrophe — щоб відвернути катастрофу
view day — попередній (закритий) перегляд (кінофільму, виставки тощо)
view slit — військ. оглядова щілина (в танку тощо)
2. v1) оглядати, обдивлятися; дивитисяto view the body — юр. зробити огляд трупа
2) поет. бачити, побачити3) розглядати; оцінювати; судити, мати судження4) дивитися (телевізор)* * *I [vjuː] n.1) вид, пейзаж, панорама; a room wіth a view of the mountaіns кімната з видом на гори2) вид, пейзаж, зображення (малюнок, картина, фотознімок); to do [to take] a view of smth. малювати [фотографувати] що-н.3) видимість, поле зору (тж. fіeld ofview); angle of view кут зору; out of view поза полем зору; out of human view недоступний людському оку; to the view відкрито, на очах, в усіх на очах; to rіse to view з’явитися, стати перед очима; to burst іnto /upon the/ view раптово з’явитися; to fade from view поступово зникнути, щезнути з очей; іn view на очах; у межах видимості [див. тж. 6]; to come іn view (of) побачити; потрапити в поле зору; he came іn view or the castle а) він побачив замок; його стало видно з замку; land іn view земля ( видно землю)!; he fell off the horse іn full view of hіs frіends він упав з коня на очах у друзів4) погляд, думка, судження; точка зору (тж. poіnt or view); exchange of view s обмін думками; іn my view по-моєму; на мій погляд; to state one’s views m /about/ smth. викласти /висловити/ свою думку /своє розуміння/ про що-н.; pl. погляди, переконання; tо hold extreme views іn polіtіcs дотримувати екстремістських політичних поглядів5) оцінка, судження, уявлення; the scіentіfіc view of the world науковий світогляд; to take a favourable view of smth. позитивно оцінити что-л.; to take a grave view of smth. строго засудити що-н., різко негативно поставитися до чого-н.; hіs view іs that we are wrong він вважає, що ми неправі6) ціль, намір; план, припущення, задум; іn view з метою, з наміром; do you have anythіng іn view for tomorrowº які у вас плани на завтраº; he dіd іt wіth a view to /wіth the view of/ savіng trouble він зробив це для того, щоб уникнути неприємностей; the law has two objects іn view закон має дві мети; у надії, з розрахунком; [див. тж. 3]; to have -s on a rіch man’s daughter мати плани щодо багатої нареченої; І have view s on a meal at the next town я розраховую пообідати в найближчому місті7) перспектива; майбутнє, що передбачається; to muster troops wіth a view to іmmіnent war мобілізувати війська в передбаченні неминучої війни; to keep /to have/ smth. іn view мати що-н. на увазі, розраховувати на що-н.; wіth no view of success ніякої перспективи на успіх; no alteratіons are іn view ніяких змін не передбачається; іn the long view у перспективі, у віддаленому майбутньому; іn the short view з точки зору найближчих результатів; to take the long view виявляти передбачливість /далекоглядність/, піклуватися про майбутнє; to take short views виявляти недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати на майбутнє8) огляд, перегляд, огляд; a prіvate view вернісаж; on view виставлений для огляду; the latest fashіons are now on view зараз демонструються останні моди; at fіrst view з першого погляду; the fіrst view would dіsplease many на перший погляд це багатьом, ймовірно, не сподобається; І should lіke to get a nearer view of іt я хотів би розглянути це ближче; the ruіn іs well worth our view ці руїни варто подивитися; юр. огляд присяжними місця злочину ; the jury had a view or the body присяжні зробили огляд тіла9) вид, аспект, сторона, план; перспектива; проекція; front view вид попереду; top view вид зверху; спец. вигляд у плані; dіstant view кіно далекий чи віддалений план ( пейзажу); sectіonal view вигляд у розрізі; general view спец. загальний план; perspectіve view спец. вигляд у перспективі, перспектива; close view зображення великим планом; exploded view тривимірне /стереоскопічне/ зображення; зображення якого-н. предмета в розібраному вигляді; he presented quіte a new view of the affaіr он презентував справу в зовсім новому світлі /плані, вигляді, аспекті/; він показав справу з зовсім іншої сторони10) резюме; огляд; the author gave abrіef view of hіs book автор дав резюме своєї книги; автор коротенько розповів зміст своєї книги11) військ. огляд; radar view зона огляду радіолокатора; aіr view огляд з повітря; all-round/panoramіc/ view круговий огляд; іn view of через (що-н.); беручи до уваги (що-н.); враховуючи (що-н.), з огляду на (що-н.); у зв’язку з (чим-н.); іn view of recent developments, we do not thіnk thіs step advіsable через останні події /з огляду на останні події/ ми вважаємо цей крок недоцільним; a bіrd’s-eye view (of smth.) а) вид із пташиного польоту /зверху/ (на що-н.); б) поверхневий, неглибокий погляд, уявлення ; a worm’s-eye view детальне, реалістичне уявлення (про що-н.)II [vjuː] v.1) оглядати, дивитися; to view a house and grounds оглянути будинок та ділянку; to view pіctures розглядати /дивитися/ картини; to view the body юр. зробити огляд тіла; order to view дозвіл на огляд (будинку, ділянки)2) розглядати у певному світлі, оцінювати, судити; the proposal іs viewed unfavourably пропозиція отримала негативну оцінку; he іs viewed unfavourably його вважають поганою людиною; the subject may be viewed іn dіfferent ways до цього питання можна підходити з різних сторін3) вивчати, розглядати; to view all sіdes of a questіon розглянути всі аспекти питання, розглянути питання у всіх аспектах4) бачити; поет. побачити; зріти5) дивитися (телевізор, кінофільм) -
12 charge
1) ведення ( чогось); піклування; ціна; видаток; орендна плата; нарахування; сума позову; збір, мито; податок; доручення, завдання, місія; завідування; обов'язок, зобов'язання; вимога; заставне право; обтяження ( речі); обвинувачення, звинувачення, ставлення за вину; відповідальність; пункт обвинувачення; обвинувальний висновок; обернення догани ( або стягнення); письмова деталізація вимог сторони у справі; особа, яка перебуває під опікою (піклуванням); напуття присяжним ( з боку голови суду); аргументація по справі; аргументація у позовній заяві на спростування можливих аргументів відповідача; військ. висновок суду; розм. в'язень2) стягувати, збирати, обкладати; нараховувати, покладати видатки ( на когось); призначати ціну; доручати; покладати (обов'язки, функції тощо), зобов'язувати; вимагати; обтяжувати заставою; обвинувачувати, звинувачувати, висувати обвинувачення ( проти когось); інструктувати (напучувати) присяжних засідателів ( про голову суду)•charge in excess of established retail prices — 1) перевищення ( продавцем) встановлених роздрібних цін 2) перевищувати встановлені роздрібні ціни ( про продавця)
- charge a penaltycharge on assets established by court order — плата за кошти (фонди), встановлена постановою суду
- charge a tax
- charge card
- charge count
- charge criminally
- charge d'affaires
- charge d'affaires ad interim
- charge d'affaires pro tempore
- charge des affaires
- charge exorbitant fees
- charge fees
- charge formally
- charge forward
- charge jointly
- charge judicially
- charge of crime
- charge of fraud
- charge of inactivity
- charge of murder
- charge of share
- charge of speeding
- charge of tax evasion
- charge office
- charge on oath
- charge on the article
- charge on the merits
- charge oneself
- charge reduction
- charge sheet
- charge-sheet
- charge taxes
- charge to account
- charge to grand jury
- charge to the jury
- charge under the article
- charge with
- charge with committing a crime
- charge with crime
- charge with espionage
- charge with murder -
13 put
1. n1) кидання, метання (каменя тощо)2) спорт. штовхання3) розм. поштовх; штовхан; ударput and call — ком. подвійний опцібн
2. v (past і p.p. put)1) класти, покласти; ставити, поставитиto put a thing in its right place — покласти (поставити) річ на своє місце
2) уставляти, укладати; усувати (in, into)3) додавати; підмішувати; усипатиto put sugar in (into) tea — сипати цукор у чай
4) розміщувати, розставляти, розташовувати5) ставити, призначати (на посаду)6) улаштовувати; поміщати, кластиto put smb. in hospital — покласти когось у лікарню
7) вносити, включатиto put into the field — спорт. включати до числа учасників змагання
8) піднести, прикласти, наблизити (to)9) прилаштовувати, припасовувати, пристосовувати10) мор. брати курс; вирушати11) пускати паростки; давати бруньки12) с.г. злучати13) бити рогами, битися, буцатися14) викладати, висловлювати, формулювати15) перекладати (на іншу мову)16) покласти (на музику)17) ставити (запитання)18) висувати, пропонувати, ставити на обговорення19) висловлювати (припущення)22) укладати, вносити, покластиto put money in (into) a bank — покласти гроші в банк
23) обкладати (податком)24) накладати (заборону)27) уткнути, устромити, всадити29) спорт. штовхати; метати; кидати30) засівати, засаджувати (рослиною)32) саджати, віддавати33) спрямовувати, примушувати робити34) приводити (у певний стан)to put to blush (тж to put to shame) — присоромити
to put to death — убити, стратити
to put to torture — піддавати катуванню, катувати
to put smb. to silence — примушувати когось замовкнути
to put smb. to trial — порушувати проти когось судову справу; подавати на когось у суд
to put smb. into a fright — налякати когось
to put smb. in an unpleasant position — поставити когось у прикре становище
to put smb. out of countenance — збентежити когось
to put smth. in(to) practice — здійснювати щось
put about — поширювати, робити широко відомим; пускати в обіг; змінювати напрям; повертатися; турбувати, сердити
put across — перевозити, переправляти; амер. успішно завершити якусь справу
put aside — відкладати; накопичувати; намагатися не помічати; викидати
put away — ховати, усувати; відкладати, прибирати; відмовлятися, позбуватися; кидати (звичку); убивати; відчалювати; розлучатися; закласти; загубити
put back — покласти на місце; поставити назад; перевести назад; гальмувати, затримувати; повертатися
put by — відкладати, приховувати; не брати до уваги
put down — опускати, класти (на землю); придушувати; примушувати замовкнути; усувати; знижувати (ціни); урізувати; записувати; знизитися, зробити посадку; збити (літак); поглиблювати; закривати (парасольку)
put forth — давати паростки, розпукуватися; напружувати; пускати в обіг; видавати
put forward — висувати, пропонувати; пересувати уперед
put in — уставляти, засовувати, устромляти; включати; призначати на посаду; висувати свою кандидатуру; претендувати; подавати (документ); проводити час (за чимсь); відпрацювати (певний строк); зупинятися; заходити у порт; провести (кудись)
put off — відкладати, відстрочувати; позбутися, здихатися; відмінити; заважати робити (щось); відкидати; відволікати; відчалювати; вирушати
to put off on a long journey — вирушати у далеку подорож; викликати огиду; знімати з себе, скидати (одяг); підсовувати, збувати
put on — надівати; прикидатися, удавати; ставити (на сцені)
to put on a new play — поставити нову п'єсу; додавати, збільшувати; спорт. прискорити біг; запускати, включати, надавати руху; з'єднувати (по телефону); переводити уперед (стрілки годинника)
to put out flags — вивісити прапори; витрачати; тушити, гасити
to put out the light — погасити світло; вивихнути; вибивати з колії; виводити з рівноваги; видавати, випускати (книги); віддавати
to put out one's washing — віддавати білизну в пральню; давати під відсотки (гроші); давати паростки; амер. вирушати, виходити в море
put out of — виганяти, виставляти; усувати
put over — відкладати; домогтися успіху; завоювати популярність
put through — виконати, здійснити; завершити, закінчити
to put through a combination — спорт. розіграти комбінацію
put together — з'єднувати, скріпляти; складати; компілювати
put them up! — розм. руки вгору!; будувати, зводити; підвищувати (ціни); виставляти (на огляд); висувати кандидатуру (на виборах); зупинятися
to put up at an inn — зупинятися в готелі; давати притулок, приймати; фінансувати, вкладати гроші; організовувати, влаштовувати
to put up a fight — затіяти бійку; терпіти, примирятися
I can put up with anything — я готовий стерпіти усе що завгодно; ставити (п'єсу); упаковувати; консервувати; подавати (петицію)
put upon — обдурювати, обманювати
to put a good face on it — удати, що нічого не сталося
to put a spoke in smb.'s wheel — вставляти палиці в колеса
to put heads together — зметикувати; зробити висновок
to put in a (good) word for smb. — замовити слівце за когось
to put it across smb. — обдурити когось; лаяти когось, усипати комусь
to put it up to smb. — амер. перекласти відповідальність на когось
to put one's finger on — розкривати, розпізнавати
to put right — полагодити, спрямувати на вірний шлях
to put smb. at his ease — заспокоїти когось
to put smb. in the picture — увести когось у курс справи
to put the law on smb. — амер. подавати на когось у суд
to put up a yarn — вигадувати історію, пустити плітку
put your hand no further than your sleeve will reach — присл. по своєму ліжку простягай ніжки
* * *I n1) кидок каменю або ваги з плеча; cпopт. штовхання2) eк. опціон на продаж, зворотна премія, угода зі зворотною премією3) дiaл. поштовх, ударII [put] v1) ( put)2) класти, ставити; покласти, поставити3) (in, into) вкладати, вставляти, класти, покласти; забирати4) (in, into) додавати, підмішувати, всипати5) ставити; поміщати, розміщати; віддавати, передавати; поміщати; ставити, призначати (на яку-небудь посаду, роботу); влаштовувати, віддавати ( до школи); поміщати ( у лікарню), розміщати ( біженців); поставити, зробити постановку6) вносити, включати ( put down)7) (to) прикласти; піднести; наблизити; підсунути8) (to) прилаштувати, пристосувати9) c-г. (to) злучати10) мop. плисти; відправлятися; брати курс11) cл. разг. тікати, утікати12) дiaл. пускати паростки; давати бруньки13) дiaл. буцати; буцатися14) викладати, виражати, висловлювати, формулювати (думки, зауваження); перекладати ( на іншу мову); класти ( на музику)15) задавати, ставити ( питання); висувати ( пропозицію); пропонувати ( резолюцію); ставити (питання, пропозицію) на обговорення; висловлювати ( припущення)16) ставити (знак, підпис)17) вкласти, помістити, внести ( гроші); ставити гроші, робити ставки ( на перегонах)18) призначати ( ціну); визначати (вартість, цінність); оцінювати що-небудь або кого-небудь; вираховати20) (on, upon) накладати ( вето); покладати ( надії); перекласти, звалити (провину, відповідальність)22) (on) ґрунтувати, базувати (рішення, висновок)23) приводити (у певне положення, стан)to put an end to smth — покласти кінець чому-небудь, покінчити з чим-небудь
24) cпopт. штовхати ( ядро)25) засівати, засаджувати ( якою-небудь культурою)27) гipн. підкочувати ( вагонетки)28) to put smb against smb настроювати кого-небудь проти кого-небудь; нацьковувати кого-небудь на кого-небудь29) to put smb out of smth виганяти кого-небудь звідки-небудь; видаляти, усувати кого-небудь звідки-небудь30) to put smb to /on/ smth спонукувати кого-небудь до яких-небудь дій, змушувати кого-небудь робити що-небудь; to put smb; smth to smth піддавати кого-небудь, що-небудь чому-небудьto put smb to trial — порушувати проти кого-небудь справу в суді
31) to put smb through smth змусити кого-небудь пройти через що-небудь; піддати кого-небудь чому-небудь32) to put smb in (to) a state, in a condition приводити кого-небудь у який-небудь стан, ставити кого-небудь у яке-небудь положенняto put smb into a fright — налякати кого-небудь; to put smb out of a state, out of a condition виводити кого-небудь з якого-небудь стану або положення
to put smb out of business — розорити, погубити кого-небудь
33) to put smth in (to) a state приводити що-небудь у який-небудь станto put smth into operation — увести в експлуатацію; to put smth out of a state виводити що-небудь з якого-небудь стану
34) to put smth in motion / in (to) action / приводити що-небудь у рух, у дію, пускати що-небудь у хід; to put smth in (to) practice /in (to) force, into life / вводити що-небудь в силу; здійснювати що-небудь35) to put smth in order / into shape / приводити що-небудь в порядок, упорядковувати; to put smb in (to) shape привести кого-небудь у ( відмінну) форму37) to put smb down for /as / smb вважати кого-небудь ким-небудь; приймати кого-небудь за кого-небудь іншого38) to put smb up to smth інструктувати кого-небудь по відношенню до чого-небудь; інформувати кого-небудь про що-небудь; спонукувати, підбурювати, підштовхувати кого-небудь до чого-небудь39)to put smb on to smth — сказати кому-небудь про що-небудь, підказати кому-небудь що-небудь; підучити, підмовити, підбити кого-небудь зробити що-небудь
40) to put smb on to smb рекомендувати кому-небудь кого-небудь; зв'язувати кого-небудь з ким-небудь41) to put smb off smth відмовляти кого-небудь від чого-небудьIII [pet] = putt I IV = putt II -
14 Парменід із Елея
Парменід із Елея (бл. 540/515, Пд. Італія - після 480 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, засновник елейської школи. Написав для рідного міста закони, що виявилися дуже вдалими. До занять філософією навернутий піфагорійцем Амінієм, але розвиває мотиви Ксенофана (у котрого також навчався). Своє філософське вчення виклав у поемі "Про суще (природу)" (назва пізніша), від якої збереглося близько 160 віршів і, зокрема, вступ. Сюжет поеми: юнак, який жадає знання, зустрічає богиню Справедливості (Правди) - Дике. Вона розповідає йому про два шляхи: шлях знання, на якому отримуєш достеменну істину про суще, і шлях гадки (опінії), на якому можливі лише вірогідні уявлення, що ніколи не є достовірними. Як і інші досократики, П. вирішує проблему достеменно існуючого, справжнього буття А. ле, на відміну від них, рішення знаходить не у конкретних субстанціях (Воді, Повітрі, Вогні тощо). П. порушує питання про достеменне буття, яким воно є за власними визначеностями. Його вчення містить те, що засвідчує сама думка (логос), котра мислить буття. П. є зачинателем строгого мислення, цілковито умоглядної метафізики, яка виводить свої положення із самої думки. Отримане таким чином вчення П. про істинно суще можна звести до п'яти головних положень: 1) Лише буття існує, небуття немає. Це висновок з аналізу двох можливостей мислення, що відкриваються на першому шляху, визначеному Дике. Одна можливість, яку обирає П., - з необхідністю є буття. Друга - з необхідністю є небуття, її П. відкидає: адже те, чого немає, не можна ані пізнати, ані висловити. У свою чергу, заперечити реальність буття не можна, не знаючи його, а це передбачає його як існуюче. 2) Буття у своїй достеменності є Єдине, одне, тобто таке, що всюди дорівнює собі і охоплює все існуюче. Відтак Все є одне, Єдине. 3) Властивості Єдиного протилежні якостям, що їх мають чуттєві речі у світі Множинного Є. дине не виникло, не зникне, перебуває вічно (нескінченне), цілокупне, нерухоме, незмінне, гомогенне, не має порожнин (тобто не містить у собі небуття). П. уподібнює його довершено круглій Кулі, кожна точка якої рівновіддалена від центра. Цією метафорою виражається собірівність, безперервність, суцільність та рівноякісність буття (Єдиного). 4) Думка і буття є одне й те саме: мислення підтверджує суще у його буттєвості, а що виявило свою немислимість, не може існувати. На цій підставі спростовується як достовірність свідчень, так і припущення реальності небуття. Умоглядне мислення (логос) отримує значення критерію, яким засвідчується саме буття - суще у його достеменності. 5) Існують два шляхи пізнання: шлях знання, на якому буття постає як Єдине; шлях гадки (грецьк. "докса"), що представляє світ як Множинний і відповідає чуттєвому досвіду. Дане фундаментальне розмежування - умоглядно достовірного знання, з одного боку, і оманливого чуттєвого досвіду, що акумулюється у гадці (опінії), з іншого, - в різноманітних формах відтворюється у західній філософській традиції аж до сьогодення і становить засадничий принцип мислення у її межах. Однак IL, у повній відповідності до ксенофанівської настанови, не відкидає шлях опінії. Після викладу вчення про Єдине (достеменне буття) він подає розлоге вчення про генезис світу чуттєвих речей (Множинного). Всі речі виникають з двох елементів - вогню (активного) і землі (пасивного). Космогонія - це лише вірогідне знання, але воно теж необхідне, відповідаючи природі видимих речей. Учень П. Зенон Елейський сформулював низку аргументів, якими доводить істинність вчення П. про Єдине на противагу свідченням почуттів (див. Зенон Елейський, Елейська школа, досократики). Осн. тв.: "Про суще". -
15 warning
1. n1) попередження, застереженняto give a warning — попередити, застерегти
to take warning by smb.'s example — зробити (для себе) висновок з чийогось (гіркого) досвіду
2) знак, ознака, провісник (чогось); сигнал3) попередження про звільнення з роботи (про залишення служби, про звільнення приміщення тощо)4) військ. попереднє оповіщення5) попереджувальний сигнал6) огороджувальний знак7) хрипіння (в годиннику перед боєм)2. adj1) попереджувальний, застережний2) військ. попереджуючий; попередній; сигнальний; огороджувальнийwarning sign — застережний знак, знак огородження
warning station — пост сповіщення; радіолокаційна станція виявлення
warning area — амер., військ. прибережна зона, обмежена для польотів
warning colour — бот., зоол. остерігаюче забарвлення
* * *I ['wxːniç] n1) попередження; застереженняto give a warning — попередити, застерегти
2) провісник; знак, ознака ( майбутнього); сигнал3) icт. попередження про звільнення з роботи; попередження про звільнення приміщення4) cпeц., вiйcьк. ( попереднє) оповіщення5) мop. попереджувальний сигнал; огороджувальний знакII ['wxːniç] a1) попереджуючий; застережливий2) cпeц., вiйcьк. попереджувальний; попередній; сигнальний; огороджувальнийwarning light — сигнальний /огороджувальний/ вогонь; попереджувальний світловий сигнал
warning signal — попереджувальний сигнал; сигнал оповіщення
warning sign — попереджувальний знак, знак огородження
warning station — пост оповіщення; радіолокаційна станція виявлення
warning area — aмep. (прибережн зона, обмежена для польотів)
3) бoт., зooл. попереджувальний -
16 so
1. adv1) так, таким чином2) так, до такої міри, настількиhe could not speak, he was so angry — він не міг говорити, до того він був сердитий
3) стільки, так багатоnot so much sugar, please — не кладіть стільки цукру, будь ласка
4) так дуже5) так, справді, саме; так і єI thought you were American.— So I am. — Я думав, що ви американець.— Так воно і є
6) теж, такожyou were wrong, so were we — ви помилилися, і ми теж
7) отжеso you have come after all! — отже, ви все-таки прийшли!
8) потім9) в такому разі10) хай буде так, гараздif you are content, so; if not, so — якщо ви задоволені,— гаразд; якщо ні,— нічого не зробиш
so far — досі, поки що
so... as — так... щоб, так... що
no so... as — не так... як
no so... but — не настільки... щоб
so much so that — настільки, що
so much — стільки-то; так багато; так, до такої міри; просто
not so much... as — не стільки... скільки; не так... як
oceans do not so much divide the world as unite it — океани не стільки роз'єднують світ, скільки об'єднують його
2. conjтак що; тому; отже; для того, щоб; за умови що; якщо тільки; в разі; якщо; аби тільки; тільки бit was raining and so I didn't go out — ішов дощ, і тому я не виходив
he opened the door so he could see them come — він відчинив двері, щоб (аби) бачити, як вони прийдуть
3. intтак!, гаразд!, досить!, ну!She went off yesterday.— So? — Вона поїхала вчора. — Ну? (Ось так!)
* * *I adv1) указує на спосіб здійснення дії (саме) так, таким, подібним чином2) указує на ступінь якості або на кількість так, настільки, до такої міри; стільки, так багато; інтенсивність дії так ( сильно); емфатичне виділення якості такий3) на початку речення вказує на підтвердження попереднього висловлення дійсно, так, справді, насправді, саме; так (це), є; поширення попереднього висловлення на іншу особу або предмет теж, також; висновок зі сказаного раніше отже, виходить, так; продовження розповіді ну; icт. послідовність дії ( в еліптичних реченнях) потім; icт. перед прямою мовою або після неї ( в еліптичних реченнях) так4) указує на відповідність тому, що було сказано так, у такому випадкуit is so — так воно, є; це так
so it is — дійсно, правильно
that's so — саме так; справді так
is that so — є хібає, невжеє, правдає; не може бути!
so far — дотепер, поки (ще)
so far as I know — наскільки я знаю /мені відомо/
so...as так /настільки/... — щоб, так... що
so… that — так /у такий спосіб/... що; так... що; настільки... щоб
not so… but — не настільки... щоб
so much so that — настільки, що
so much — стільки-то, така-то кількість
so much and no more — стільки е не більше; так багато, так, такою мірою; просто, не що інше як; тим більше
so much the better — тим краще; ( for) досить, вистачить; все вже сказане або зроблене
not /never/ so much as — навіть не
II pronnot so much… as — не стільки... скільки; не так... Як
1) уживається замість попереднього речення це так, так3) уживається замість попереднього власного імені (після дієслів call, name) так4) більш менш; приблизноIIIcj1) вводить речення, що вказують на висновок з попереднього висловлення ( часто and so) так що, тому; отже2) вводить підрядні речення мети (для того) щоб, ( з тим) щоб; підрядні речення результату так що, тому [див. so that]so what — є ну то е щоє; подумаєш!
so what of it — є ну е що ( у цьому) особливогоє
that's that — так-то отIVint так!, добре!; досить!, ну! (виражає подив, схвалення, несхвалення, торжество, сумнів) -
17 draw
1) розм. поділ голосів порівну; навідне запитання2) готувати, оформляти, укладати ( документи); трасувати; набирати ( для служби в поліції тощо); формувати склад присяжних; робити ( висновок); виписувати ( чек); погрожувати ( ножем); здобувати ( відомості); вибирати ( присяжних)•- draw a cheque
- draw a crime scene sketch
- draw a jury
- draw a knife
- draw a knife from one's pocket
- draw adverse inferences
- draw an account
- draw an analogy
- draw in a set
- draw in a set of documents
- draw lots
- draw necessary conclusions
- draw on
- draw suspicion
- draw up
- draw up a bill
- draw up a budget
- draw up a compromise
- draw up a contract
- draw up a deed
- draw up a document
- draw up a draft law
- draw up a draft resolution
- draw up a list
- draw up a mandate
- draw up a report
- draw up a statement
- draw up a will
- draw up an indictment
- draw up clearly
- draw up minutes -
18 етика
ЕТИКА ( від грецьк. ήδοζ - звичай) - 1) філософська дисципліна, об'єктом вивчення якої є мораль, моральність; 2) система моральних норм і цінностей, що є характерною для певної культурної або релігійної спільноти, соціальної чи професійної групи людей. Е. як філософська наука зосереджує увагу на проблемах сутності й функціонування моралі, досліджує специфіку моральних норм і цінностей та шляхи їх обґрунтування, з'ясовує моральні аспекти людської свідомості, діяльності, спілкування і світоставлення, аналізує мову моралі, значення і функції моральних висловлювань. Як позначення вчень про моральність термін "Е." закріплюється у філософському вжитку від IVct. до н. е. завдяки працям Аристотеля "Нікомахова етика", "Евдемова етика", "Велика етика". За Аристотелем, Е. займає середнє положення між психологією та політикою; разом з останньою вона утворює галузь практичного пізнання (на відміну від пізнання умоглядно-теоретичного, з одного боку, і творчо-виробничого, з іншого). Згодом стоїки розподілили філософію на три основні галузі: логіку, фізику (пізніше метафізику) та Е.; традиція такого розподілу закріпилась у європейській філософській культурі К. ант поєднав підходи Аристотеля та стоїків, пов'язавши практичний розум як основу моральності з ідеєю свободи у її протиставленні світові природних закономірностей. Нове посилення інтересу до осмислення Е. в контексті практичної філософії - у взаємозв'язку з економікою, політикою, філософією права - спостерігаємо в кін. XX ст., зокрема, на базі трансцендентальної прагматики (Апель, Габермас та ін.). Водночас упродовж усієї історії Е. істотним був зв'язок з філософською антропологією. Іноді Е. поставала як прямий висновок з останньої (Г'юм, франц. просвітники), інколи - як її складова частина, що впливає на характер цілого (Фоєрбах, Гелен, Фромм), в інших випадках - як перенесення її істотної проблематики у сферу практичного самовизначення суб'єкта (К'єркегор та ін.). Структура етичного знання визначається наявністю в ньому таких основних підрозділів: а) описова, або дескриптивна, Е., що опікується дослідженням реальних феноменів моральності в їхньому історичному, соціальному, етнічному та іншому контекстах; б) нормативна Е., яка концептуалізує нормативно-ціннісний підхід до моральності, досліджує проблеми регуляції поведінки, кодифікує й систематизує приписи моралі; в) власне філософсько-методологічна теорія моралі, яку в XX ст. іноді визначають як метаетику (переважно стосовно тих її розділів, що пов'язані з аналізом мови моралі, дослідженням значення моральних термінів і суджень). Розрізняють також загальну і прикладну Е. (зокрема, професійну); макроетику, що обіймає норми і принципи, здатні до універсалізації, й Е. локальних спільнот (зокрема, етноетику), яка являє собою концептуалізацію відповідних партикулярних систем субстанційної моральності. Напрями в Е. визначаються як за характером осмислення основних етичних проблем, так і за способом обґрунтування моралі загалом. За першим критерієм в Е. вичленовуються такі напрями, як евдемонізм, що кладе в основу осмислення моральних явищ принцип щастя; гедонізм, який подібним чином спирається на принцип насолоди; утилітаризм, що виходить з ідеї корисності; перфекціонізм, що утверджує досконалість як вищий критерій моральних цінностей та ін. Деонтологія етична висуває на передній план модальність належного, тоді як аксіологія розглядає моральні проблеми у перспективі цінностей тощо. За способом обґрунтування моралі виділяють теологічну Е., що базується на авторитеті Св. письма; автономну Е., що прагне обґрунтувати мораль, виходячи з її власних даних; соціально-апробативну Е. (Дюркгейм, Леві-Брюльта ін.), яка виводить свідомість обов'язку з суспільних очікувань і вимог; екзистенційну; феноменологічну; психоаналітичну; комунікативно-дискурсивну Е. та ін. Проблемно-тематичний спектр етичної думки охоплює: а) проблеми власне моралі як певної нормативно-ціннісної системи; б) проблеми моральності як галузі практичних стосунків, звичаїв, вчинків; в) проблеми смисложиттєвого пошуку і внутрішнього самовизначення людини К. онкретна тематика філософської Е. зазнає істотних змін в історичному процесі. Так, в античній Е. головна увага приділялася етичним чеснотам і шляхам морального вдосконалення людського індивіда; в релігійній культурі Середньовіччя на передній план виступають проблеми внутрішнього душевного життя людини, свободи волі і Божественної предестинації, вибору між добром і злом. В епоху Ренесансу утверджується Е. й ідеологія гуманізму, яка відводить особистості вищий щабель в ієрархії цінностей, висуває ідеал її всебічного і гармонійного розвитку, водночас засвідчуючи амбівалентність і драматизм суто індивідуального самоствердження. Доба Реформації і Новий час формують етичні підвалини активної людської діяльності, зокрема у господарсько-виробничій сфері; актуалізуються проблеми етичного осмислення суспільного життя й відносин. Е. XX ст. усвідомлює засади і проблематику інтерсуб'єктивності, утверджує принципову цінність життя як такого і разом з тим кожної людської індивідуальності в її наявному бутті, обстоює свободу і права людини С. учасні умови порушують низку гострих етичних проблем. Зростання технологічного потенціалу людства вимагає дієвого етичного осмислення всієї сукупності стосунків людини із світом Ф. ормується екологічна Е. Трансформаційні процеси у посттоталітарних країнах породжують потребу в новому осмисленні взаємин Е. й політики, зорієнтованому на відкрите демократичне суспільство. Розвиток науки, техніки і культури започатковує нові проблеми також у конкретних галузях прикладної Е., як-от педагогічна, наукова, підприємницька, лікарська Е., веде до появи нових етичних дисциплін (див. біоетика).В. Малахов -
19 синергетика
СИНЕРГЕТИКА ( від грецьк. συνεργόζ - який діє обопільно, узгоджено) - напрям і загальнонаукова програма міждисциплінарних досліджень, котрі вивчають процес самоорганізації та становлення нових упорядкованих структур у відкритих фізичних, біологічних, соціальних, когнітивних, інформаційних, екологічних та інших системах. Ідеї С. запропоновані та розроблені Пригожішим (Бельгія) та Хакеном (ФРН) на рубежі 60 - 70-х рр. XX ст. Згідно з синергетичним підходом, самоорганізація складних систем спрямовується від хаосу до дедалі більшої впорядкованості на основі певних параметрів порядку й узагальненої синергетичної інформації відповідно до певних патернів (моделей). У процесі самоорганізації системи відбувається виникнення і самопородження смислу її розвитку, своєрідне прагнення системи до майбутньої віддаленої її впорядкованості за допомогою т. зв. атрактора. Речовинно-енергетичні процеси системи спрямовуються її інформаційним полем; система поводить себе так, що напрошується висновок: кожний елемент системи несе інформацію про результат майбутньої взаємодії з іншими елементами. У певних критичних точках розвитку системи, точках біфуркації, вона може обирати шлях розвитку в одному з кількох енергетично рівнозначних напрямів. У зв'язку з синергетичними дослідженнями, зокрема розробкою параметрів порядку, в сучасній науці сформувався т. зв. антропний принцип: якби певні фізичні, хімічні тощо константи або параметри відрізнялися хоча б на декілька відсотків від тих, котрі існують насправді, то існування атомів взагалі, а також зоряних систем було б неможливим З. відси випливає, що виникнення людини і високоорганізованого суспільства закладено в найфундаментальніших константах природи і розвиток Всесвіту має такий характер, що спрямовується світовим розумом. Продуктивним є застосування синергетичного підходу до аналізу самоорганізації суспільних систем, узгодження їх рушійних сил - мотиваційних інтенціональностей соціальних суб'єктів на основі певних духовних та культурних цінностей задля досягнення екологічної рівноваги між соціоантропосферою та біосферою планети, котрі разом утворюють цілісну систему. Оскільки негативні екологічні показники, що загрожують існуванню життя на планеті, можуть набути певного асимптотичного прискорення у режимі "із загостренням", то їм має бути протиставлене цілеспрямоване культивування духовних параметрів (цінностей, ідеалів та норм) у суспільній свідомості окремих соціумів і глобального співтовариства в цілому. Цьому має передувати культивування синергетичної взаємодії і досягнення у малих спеціалізованих соціальних групах ефекту синергетичного резонансу: при досягненні певних "ідеальних" патернів взаємодії та цілеспрямованій дії на певні "акупунктурні" зони соціальних систем відбувається вивільнення надзвичайно великої кількості творчої енергії.В. Лук'янець
См. также в других словарях:
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
передбачати — а/ю, а/єш, недок., передба/чити, чу, чиш, док., перех. 1) Бачити, припускати що небудь заздалегідь; чекати чогось. || Робити правильний висновок про напрямок розвитку чого небудь, про можливість якоїсь події тощо на основі вивчення фактів, даних… … Український тлумачний словник
фізика землі — (Г. у вузькому значенні слова) являє комплекс наук, що вивчають будову та еволюцію т. зв. твердої Землі, її склад, властивості, процеси в надрах і інш. У залежності від предмета дослідження у фізиці Землі виділяють самост. великі розділи:… … Гірничий енциклопедичний словник
зрозуміти — і/ю, і/єш, док., перех., без додатка і з спол. що. 1) Сприйняти розумом. || Правильно сприйняти зміст чого небудь висловленого, написаного і т. ін. || Сприйняти зміст чого небудь, висловленого, написаного нерідною мовою. || Сприйняти ідею,… … Український тлумачний словник